российская олимпийская сборная в фофудьях от Боско Спорт и с ушами от ЧебурашкиПеред выборами в Украине снова нагревают языковой вопрос. В paparazzi тоже флейм развели. Читаю, и мне больно и обидно за украинский язык. Я не понимаю, как можно его не любить, хотя у самой основания вполне могли бы быть. В 6 лет отдать ребенка в украиноязычный класс (о существовании этого языка я ранее не знала ничего) - знатный удар по психике. Тогда же начать учить английский, минуя русский. А в 9 - немецкий. И что? И ничего, выжили, образцово-показательные уроки устраивали. Учили новеньких преподавателей. Хотя и хохотали всем классом, помню, когда преподаватель биологии назвала ресницы повійками*. Нет, я, конечно, артачилась. Отрывок из Гамлета принципиально учила на русском, а плач Ярославны - на старославянском, благо, выбор был. Но нелюбви к языку не было никогда. Возможно, все дело в первом учебнике и в Шевченко для детей?** Світає, Край неба палає,Соловейко в темнім гаїСонце зустрічає.Мне приятно, что bozi, несмотря на то, что говорит и в ЖЖ пишет на русском, книги издает на украинском. Если я когда-нибудь дорасту, обязательно подумаю об этом. Где-нибудь между книжкой на русском и рождением/воспитанием троих детей. Если язык не забуду, конечно же. (Сегодня вспоминала как будет carbon по-русски и ненароком вспомнила, что по-украински он - вуглець. Стало очень смешно, каюсь).*правильно - вії, а повія - это проститутка))**Вспомнила! Мама ведь любила украинские песни в исполнении Трио Маренич и даже пыталась петь малому в качестве колыбельных. (Об акценте умолчим). Вот оно - влияние на подсознание и взращение лояльности.***Ялтинские школьники об украинском языке***А Записки эротоманки могли бы выглядеть как-нибудь так:- Скажіть, чому я для всіх чарівна, жадана і найкраща, окрім Вас?- Тому що я, певно, бачу Вас справжньою.- Хіба Вам відомо яка я насправді? Цього не знаю навіть я сама. Іноді мені здається, що бачити Ваше відображення у моїх очах Вам було достатньо. А чи мали Ви час та бажання зазирнути глибше? - Я знаю Вас краще, ніж Ви собі уявляєте. А головне - я бачу несправжність того образу, що ви так старанно створювали. Вибачайте, але мені не потрібні підробки.- Ви бачите лиш те, що я не змогла бути такою жінкою, яка, як мені здавалось, могла б Вам сподобатись. А тепер я вже не можу бути собою. Так, я втрачаю себе поряд з Вами і ніяк не можу віднайти. Бачу, на Вашу допомогу сподіватись не має сенсу.- Знов гра. І знову впевненість у власній самобутності, унікальності та неабиякості. Усвідомте нарешті, що Ви не незвичайна, Ви ординарна, але, повірте, з цим також можна жити. І, найголовне, це набагато простіше.- Одного прекрасного дня я усвідомлю, що й Ви насправді ординарний, і життя дійсно моментом стане набагато простішим.- Я цього ніколи і не заперечував.- Я знаю. Бо Ви справді чудовий. Від слова чудовисько, звичайно. Я не займатиму Вас більше. Якщо вже обирати когось, то того, хто не переконує тебе у твоїй звичайності. Хоча Ви знов скажете, що це егоїзм та самомилування. Однак це настільки звичайні риси, притаманні кожній людині, що тут я з Вами погоджусь - я така ж як всі. А Ви можете порадіти за мене, бо роблю перші кроки у вірному напрямку. Не схибити б тепер.

Ранее | Позже