ощущения

люблю українську
Я дуже люблю українську. Дуже-дуже, можн тому, що я її відчуваю, дарма, що для виявлення думок використовую російську. Для мене українська - це мова чуттєвості, задоволення, загадковості, розуміння, таємничості, недовершенності, емоцій, кохання, жіночності, волі и подорожі, мріі, сподівань, насолоди, спокуси, родини, еротики, дружби і виявлення справжніх думок. Вона - справжня і неперевершена!На жаль, серез моїх друзів мало хто говорить українською. Раніше я спілкувалася нею з Маринкою, ала тепер ми не приятелюємо, тож я боюся втратити навички плавного, жіночного мовлення.Вирішила не дати собі деградувати і читати уголос вранці та по вихідних якісь тексти. Тим паче, що читати українською я обожнюю, можу не спати, а читати цілесеньку ніч поезію, Навіть простесенький вірш, на кшалт цього, або цього здається, що й беззмістовного чи банального, але украінською, дарує особливі, чуттєві тонкощі для сприйняття. Щоправда, через напружене життя такі ночі бувають нечасто :(.Друзі, які посилання на сайти з цікавою, актуальною україномовною літературою Ви знаєте? Буду вдячна за лінки, бо все, що маю, перечитувати ще раз не хочется. Цікавіше ж насолоджуватися новеньким, чи не так?Апдейт: 90 % українців затрахані віршиками про каменязів і кобзарів, бо нам всім, вбиваючи в голову правильні патріотичні твори, відбивали бажання вчити і використовувати її, бо ж українською, як я чула раз розмовляє бидло чи селяни. Ні, бидло розмовляє суржиком!! і то є ганьба для націі. НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,але ти, дитино,покликана захищати своїми долонькамикрихітну свічечку букви “Ї”,а також,витягнувшись на пальчиках,оберігати місячний серпикбукви “Є”,що зрізаний з небаразом із ниточкою.Бо кажуть, дитино,що мова наша - соловїна.Правильно кажуть.Але затям собі,що колисьможуть настати і такі часи,коли нашої мовине буде памятатинавіть найменший соловейко.Тому не можна покладатисятільки на соловїв,дитино.

Ранее | Позже